22 квітня був день Землі. Але так сталося, що 26 квітня відбулася дуже страшна трагедія - Чорнобильска.
Чорнобильська катастрофа
його
тодішніх відвідувачів незабаром померли.
Це - земля
Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли зараз
ступає нога людини. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань,
покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. А 34 роки тому це було
звичайне українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у
свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати
кияни, їхали сюди звідусюди, щоб набратися здоров'я, подихати цілющим повітрям.
Збирали гриби, ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що красу
цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить.
У 1971 році
неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції.
На 1983 рік уже працювало чотири енергоблоки. Приступили до будівництва
п'ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали
Прип'ять - за назвою тутешньої повноводної річки. Місто швидко розбудовувалось:
відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини... Це було місто-сад. Які
широкі вулиці! А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим
місцем відпочинку залишалася річка.
Ніщо не
віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її
травню.
26
квітня 1986 року о 1-23 за київським часом
сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий
реактор.
О
першій годині двадцять три хвилини сорок секунд, коли всі спали безтурботним
сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції, що мав потужність
мільйон кіловат, несподівано велетенське полум'я розірвало нічну темряву.
Герої Чорнобиля
Першими
в боротьбу з вогнем включилися воєнізовані пожежні частини міст Чорнобиля і
Прип'яті, а також Києва й інших населених пунктів Київщини, особливо міста
Білої Церкви.
Буквально через кілька хвилин після вибуху два відділення пожежників, очолювані лейтенантом В. Правиком, а також черговий караул на чолі з лейтенантом В. Кібенком, які прибули на 4-й блок, почали боротьбу з вогнем, що спалахнув на покрівлі, в приміщенні поблизу зруйнованого реактора. Це дозволило запобігти розповсюдженню пожежі в бік 3-го енергоблока. Незабаром на місце аварії прибули всі пожежники
Буквально через кілька хвилин після вибуху два відділення пожежників, очолювані лейтенантом В. Правиком, а також черговий караул на чолі з лейтенантом В. Кібенком, які прибули на 4-й блок, почали боротьбу з вогнем, що спалахнув на покрівлі, в приміщенні поблизу зруйнованого реактора. Це дозволило запобігти розповсюдженню пожежі в бік 3-го енергоблока. Незабаром на місце аварії прибули всі пожежники
м.
Прип'яті. Керівництво гасінням пожежі взяв на себе майор
Л. Телятников. Понад
годину в умовах потужного іонізуючого випромінювання, в токсичній задимленій
атмосфері на висоті від 12 до 70 метрів, при постійній загрозі зрушення
конструкції тривав двобій людей з вогнем. На більшості ділянок пожежники зуміли
локалізувати або повністю ліквідувати вогонь. Загалом тієї ночі у зоні пожежі побувало
85 вогнеборців, з яких 54 дістали високі дози опромінення й одразу були
госпіталізовані. На
жаль, уже в травні 1986-го шестеро з них пішли з життя…
- Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик;
- Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;
- Сержант Микола Васильович Ващук;
- Сержант Володимир Іванович Тищура;
- Старший сержант Микола Іванович Тітенок.
Наслідки Чорнобильської катастрофи
Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь
світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з
активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі
відстані.
Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240.
весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України,
Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків
території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона,
ліквідатор, відселення.
А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс,
в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою,
вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.
На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій
зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на
ЧАЕС та її наслідками.
Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко
вберегтися, захистити себе і природу.
«Міст смерті» поблизу Прип’яті, куди 26 квітня 1986 року приходили дивитися
на палаючий реактор сотні містян. Рівень радіації тут був одним з найвищих у
місцевості й, за легендою, більшість
Дорога
на ЧАЕС. Попереду видніється напис ЧАЕС, а по боках, між іншим, Рудий Ліс…
Зона
вражає уяву. Звичайно, картинок з голлівудських фільмів тут не зустрінеш. Однак
покинуті селища, порослі травою дороги, практично повна відсутність людей
залишають гнітюче враження. Гаї дерев, що розбивають бетон і асфальт, дикі
звірі в колись густонаселених людьми місцях нагадують про марність досягнень
цивілізації.
-